Лікування карієсу

Карієс – захворювання, з яким найчастіше зустрічаються стоматологи. Це патологія, яка заключається в демінералізації (розмиванні мінералів, що утворюють емаль) і руйнуванні твердих тканин зуба, які призводять до утворення дефекту у вигляді порожнини. Відбувається це в результаті дії так званої карієсогенної мікрофлори, тобто бактерій, які виділяють органічні кислоти і створюють кисле середовище в порожнині рота. Серед факторів, що сприяють виникненню і розвитку карієсу, також виділяють неправильне харчування, спадковість і загальний стан зубощелепної системи в період прорізування зубів.

У початковій стадії карієс проявляється у вигляді темної або білої плями на поверхні зуба. На цьому етапі для лікування карієсу достатньо провести ремінералізацію – відновлення достатньої кількості мінералів емалі за допомогою спеціального розчину.

Так званий поверхневий карієс уже завдає деякий клопіт пацієнту, болісно реагуючи на дію механічних і температурних подразників. При цьому визначається шероховатість емалі. В стадіях середнього та глибокого карієсу вже наявні, відповідно, каріозна порожнина та (або) суттєве часткове руйнування зуба.

На цих стадіях карієс характеризується вираженим больовим синдромом і для його лікування необхідно проводити обробку каріозної порожнини з наступним пломбуванням. Занедбані стани глибокого карієсу призводять до проникнення інфекції у внутрішню порожнину зуба, викликаючи пульпіти і, відповідно, необхідність проведення повномасштабного ендодонтичного лікування ( лікування кореневих каналів).